Газета "Вгору", 28.08.07 Кого почуємо на фестивалі?
Газета "Вгору" продовжує знайомити читачів із музичними колективами, які прибудуть у Херсон на 1-й Міжнародний фестиваль "Крок у майбутнє".
Грузинки-українки зі Львова
Сестри Тамара і Етері Горгішелі народилися, виросли і живуть у Львові. Вони грають і співають з популярною рок-групою, яка до 2003 року називалася "Чорний Вересень", а потім її перейменували на «Горгішелі»: Тамара (вокал, гітара), Етері (бас-гітара, бек-вокал), Олексій Слободян (барабани), Мар'ян Козовий (гітара), Олег Джон Сук (клавішні). До речі, Олег Джон Сук - людина в масштабах українського рок-андеграунда просто легендарна. Учасник основного складу знакового (і вам на радість живого) "Мертвого Півня", автор самобутнього проекту "Є..." - "...але час, як ріка..." (2003), учасник не менш самобутнього проекту Ю. Покальчука "ВВМ"... Тепер він - музичний керівник "Горгішелі", допомагає грузинським дівчатам реалізовувати свої саунд-ідеі. У минулому році група випустили дебютний альбом, який назвали "Аморе". Завдяки поєднанню елементів поп-музики, року і фолькових мотивів музика "Горгішелі" багатьом до смаку. Пісня " Аморе", що дала назву альбому, - лірична й оптимістична історія про любов. На головну пісню альбому режисер Антон Комяков зняв не менш романтичний відеокліп. Прихильникам "важчої" музики сподобаються підкреслено «фатальні» «Пташка» і «Баю-баю», остання є фантастичним міксом поп-музики і панк-року. Ну, а вірним симпатикам фольку слід послухати "Аджарську". Легкий грузинський колорит додає пісням "Горгішелі" пікантності й неповторності.
Коли музика - це життя
П'ять років тому поет Костянтин Михайлов та херсонські музиканти Ігор Остапчук (вокал, ритм-гітара), Дмитро Ардашев (соло-гітара), Андрій Муковня (бас-гітара), Юрій Гетьман (клавішні), Сергій Тарасов (барабани), Павло Бандурський та Дмитро Сотніченко зібралися й започаткували рок-групу "Паруса". Нині це - дружна сім'я однодумців. Для кожного з них музика - це те справжнє, заради чого варто жити. Ідея створення групи "Паруса" належить Костянтину Михайлову, який і досі є незмінним автором текстів, на які учасники групи самі пишуть музику. Тому кожна пісня для них – як мале дитя, випестуване й любиме. Група - постійний і бажаний учасник усіх байкерських зльотів. Остання з написаних пісень - "Знак на коже" - прозвучала на фестивалі "Тачанка" (Каховка, 2007). Вокаліст групи Ігор Остапчук говорить: "Ідея нашої музики - змінити стереотипи про рок-музикантів та тих, хто слухає рок. Важкий рок слухають зрілі та розумні люди. Таких багато серед наших слухачів".
Олег Максимов |