Газета "Маркет+", 04.10.2007
Тамара і Етері Горгішелі: Пробем – нема!
Для багатьох херсонців виступ на фестивалі «Крок у майбутнє» львівського гурту «Горгішлі» став справжнім відкриттям. Цей колектив під керівництвом продюсера та чоловіка Руслани Лижичко Олександра Ксенофонтова за останні два роки значно розширив коло своїх шанувальників. Але щирі поціновувачі сучасної української музики пам’ятають дівчат-соліток Тамару і Етері Горгішелі під іншим іменем - «Чорний вересень». Зараз – змінився склад, змінилася назва, попереду, сподіваємось, нові успіхи.
Але по дорозі у Херсон не обійшлося без неприємностей – в поїзді з вікна випало скло, і ударник поранив свою руку… Але на виступі це недоречне поранення ніяк не відбилося – на концерті Олексій Слободян відіграв на повну. Мабуть, із-за цього випадку Тамара і Етері вважають, що цей концерт був одним з найважчих за всю їхню творчість. Але їм дуже сподобалось виступати в Херсоні. Сподіваємося ще побачити їх на концертних площадках нашого міста ще не раз.
Дівчата, Ви себе почуваєте українськими грузинками чи грузинськими українками?
Тамара: І так, і так.
А ви чистокровні грузинки?
Етері: Чистокровні – і тато, і мама грузини.
Яким чином ви (чи ваші батьки) опинилися у Львові?
Етері: Тато приїхав вчитися до Львова, а мама приїхала в той саме час на екскурсію з моєю бабцею. Вони познайомилися і лишилися.
Тамара: І в результаті там ми і народилися.
Ви бездоганно розмовляєте українською мовою, бо змалку вчилися?
Тамара: Ми ж народилися у Львові! Ми в родині розмовляємо українською і грузинською мовами.
Чому ви спочатку вирішили назвати свій гурт «Чорним вереснем»?
Етері: Тому що тоді ми мали по 16 років, і після літніх канікул не дуже було нам приємно йти до школи 1 вересня. Вересень для нас був чорним, тому ми і назвали «Чорний вересень», бо це було для нас актуально у той час.
І раптом вирішили змінити свою назву?
Тамара: В нас помінявся склад групи, тобто долучилася ще одна людина, ми подорослішали, трошечки помінялася музика – і вирішили змінити назву, все почати з нуля.
Що ви цінуєте в чоловіках?
Етері: В чоловіках я ціную почуття гумору, сміливість, мужність і відданість.
Тамара: Цілком з тобою згодна.
Чи чоловіки в вашому житті допомагають?
Тамара: Ми завжди йшли і зараз крокуємо до своєї мети, яку ми собі поставили. А чоловіки – ми їм допомагаємо в усьому. Їм з нами добре.
Ви їм допомагаєте, чи вони вам?
Тамара: І так, і так! Тобто нема такого, що як ми жінки, то не можемо взяти інструменти, або взяти якусь відповідальність на себе. Завжди вирішуємо в першу чергу ми з Етері.
Які проблеми зараз для вас актуальні?
Тамара: У нас є одне твердження: проблем нема!
Що робити, щоб проблем дійсно не було?
Тамара: Просто повірити в це.
Етері: Повірити в те, що немає проблем – і все. І не створювати їх собі, не придумувати і на задумуватись.
Тамара: Кожна людина є творцем свого життя і майбутнього, людина кожну секунду творить своє майбутнє. Якщо людина не буде жалітися на життя, не звертатиме увагу на якісь маленькі дрібниці-неприємності – все буде добре в майбутньому. Це сто процентів.
Етері: Можу додати, що думки наближають події і створюють їх.
Мабуть, у музикантів з херсонських гуртів проблеми є, бо більшість з них виїжджає до столиці. А як з цим у Львові? Чи багато музикантів змінює прописку на київську?
Етері: Дуже багато є команд у Львові, насправді, і навіть якщо якісь виїжджають працювати до Києва, то нема чого їх в цьому звинувачувати, тому що Київ – це столиця, там відбувається багато подій, і кожен музикант, кожна група рано чи пізно все-таки приходить до того, що переїжджають в Київ, це є нормально.
Чи в вас є така мета – переїхати до столиці?
Тамара: Не те що мета – це просто потрібно, щоб кожного тижня не їхати до Києва.
Де вам частіше доводиться виступати?
Етері: У нас періодами це відбувається. Був період, коли ми взагалі в Україні не виступали, а виступали тільки виключно в Польщі. А зараз ми їздимо по країні, по різних містах, виступаємо постійно. А так ми в Грузії мали концерти, в Білорусі і в Москві і зараз планується поїздка в Штати. Думаю, що у нас все вийде.
А де найщиріша публіка?
Етері: Кожна публіка щира по-своєму.
Ви вперше у житті в Херсоні?
Етері: Я особисто так.
Чи сподобалося вам наше місто?
Етері: Дуже. Ми були минулого разу проїздом…
Тамара: …із Скадовська вертались.
Етері: А цього разу ми приїхали і мали змогу подивитися на всі пам’ятники, якісь гарні речі у цьому місті. Дуже сподобалося. Херсон дуже гарне місто. Нам, до речі, найбільш запам’яталося, як ми біля цього пам’ятника посадили сьогодні дерево. Дуже приємно. Я думаю, що ми років через 10-20 приїдемо і будемо дивитися вже на велике дерево, яке виросло і було посаджено саме нами…
Лариса Жарких |
